Мелодрами

А може, може, може ми
А може, може, може ми
А може, ми ті самі
Ти для мене стіни
Ти для мене дім
Ти для мене рідне
Між усім чужим
Ти нічний неспокій
І солодкий сон
Схоже, навіть більше
Ти ковток спросоння
Тож скажи, чому
Не говоримо
Хоч із розуму
Разом сходимо
Ми вічно щось чекаємо
Чи знак, чи момент
А потім розділяють
Кілометри
А може, ми ті самі
Два персонажі у старій мелодрамі
Складні сюжети, але разом роками
Шкода, сценарій писали
Не ми
Одне за одного горою
Два герої
Одне для одного
Сюжет перекроять
Нехай течуть солоні сльози
Рікою