Буревій

Всі
твої сліди
на полотні замерзлих трав, які не бачили зими.
Де
твої слова?
На берегах холодних рік, які не чули тишини.
Ти мій славний буревій, те, що снігом мої гори вкрило.
Кажеш, до тих мрій, що снігом замело.
Та й пронеслася зима, що снігами долю мою вкрила, а з тобою знов навколо зацвіло.
І якщо знову заметіль закопає ту дорогу, прокладу нову.